СВЯТО ВОЗНЕСІННЯ

13 червня 2013 року Божого, Преосвященнійший Симеон, Єпископ Дніпропетровський і Криворізький, очолив Святкову Божественну Літургію у Свято - Петро - Павлівському храмі, де йому співслужили благочинний храму протоієрей Михайло Стіньо та духовентво храму.

 

Після Літургії, Керуючий Архієрей виголосив проповідь, у якій сказав:

 

"Після Воскресіння Господь наш Ісус Христос ще сорок днів перебував на землі. Він мав зійти на небеса відразу, але залишився, щоб переконати всіх в істинності Свого Воскресіння.

 

Святим апостолам Він «…являв Себе живим із багатьма вірними доказами, впродовж сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже».

 

Христос возноситься на небо з гори Єлеонської, де так часто проводив ночі в молитві, де зрадив Його Іуда, звідки починався Його голгофський шлях. Христос возноситься на небо, де належить Йому бути, і де Він повинен приготувати місце для нас: «…Я йду приготувати місце вам».

 

Христос був піднесений на небо Своєю божественною силою. Хмара, що приховала Його від очей апостольських, була не засобом перенесення, а почестю Божества, як і слава Бога Ізраїлева у вигляді хмари наповняла скинію. «І покрила хмара скинію зібрання, і слава Господня наповнила скинію». Місце Його після Вознесіння - місце «вище за всі небеса».

 

Чому ж апостоли після Вознесіння, розлучившись із Христом, повертаються до Єрусалима без смутку, з радістю?

 

Вони запам’ятали насамперед обіцянку Христову: «Я з вами по всі дні до кінця віку. Амінь». Він, Всюдисущий і Всенаповнюючий, завжди з нами Своїм Божественним і людським єством: у світі, в Церкві, в Євхаристії, у житті, в душі.

 

Вознесіння Христове зміцнює нашу віру, яка й полягає в тому, щоб вірити в невидиме. Великою заслугою апостолів було те, що вони через видиме людство Ісуса Христа увірували в Його Божество. Але ще більша заслуга тих, котрі вірують у Нього, не бачивши: «Блаженні ті, що не бачили й увірували»

 

Після проповіді, владика привітав усіх із святом Вознесіння та побажав аби Христос Бог наш завжди воскресав та возновся в наших душах.

 

Літургія закінчилась статуним многоліттям.

 

ВАЖЛИВО!

 

Від свята Вознесіння до свята Трійці молитви починають читати з "Трисвятого", пропускаючи усі попередні молитви.