Боротьба за душі

Говорять, що кожної секунди у світі хтось помирає. Щосекунди десь душа, розлучившись із тілом, підіймається туди, де визначено їй прийняти Божий присуд щодо себе. Секунда – це дуже малий проміжок часу. Якщо б не заважало тіло, ми могли б бачити майже безперестанну появу світлих або темних смуг, які позначають шлях сходження душ померлих людей, подібно до того, як бачив преподобний Антоній Великий душу авви Амона, яка возносилася разом із ангелами. І душі не самі возносяться: їх завжди супроводжують до Бога ангели, і завжди перегородити їм шлях намагаються демони.

Тому, ось який безперервний рух відбувається у невидимому світі, у всьому просторі, що відділяє землю від неба!.. Фізика нічого не бачить у атмосфері, окрім повітря із випадковими домішками деяких інших атмосферних тіл, а Одкровення запевняє, що це є “сфера влади повітряних духів злоби піднебесних” (див. Еф. 2, 2), котрі не сплять ні вдень, ні вночі, прагнучи нам заподіяти щось зле. І протягом усього життя нашого спокушають нас, щоб впіймати (мов той хижак, що полює на здобич, нападаючи на неї неочікувано). І після відходу нашого звідси (із життя земного),  женуться вслід – чи не вийде як-небудь вирвати душу із рук ангелів, які охороняють її. Вирвати-то не можуть, якщо тільки не буде в нас нічого такого, від чого відреклися ми в святому Хрещенні. Якщо ж є, то біда: все те подібне до забороненого товару. На митницях його забирають і ще й штраф беруть. А там, у широті повітряній, товару не забирають, але душу беруть усю, якою вона є. І рада була б людина дати якийсь викуп: але що ж даси замість душі своєї?

Але як же бути? А ось як: потрібно усе це заборонене викинути раніше, ніж доведеться проходити митарства. Викидається ж воно покаянням, відстороненням від гріха і оплакуванням його. Сильна і молитва Церкви, яка супроводжує тих, що відходять, сильніше за неї на землі немає нічого для душ християнських. Але, щоб вона виявила спасительну дію над кимось, потрібно, щоб у них було дещо, до чого б вона могла прищепитися, щоб, поєднавшись через це із душею, могла вона потім із душі захищати і вражати стрілами нападаючих ворогів. Що ж це за дещо? В ідеалі – віра з любов’ю поєднана, але якщо цього немає, то покаянні почуття по вірі у Господа.

Святитель Феофан Затворни