14 жовтня Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

Щиро вітаємо

усіх християн з нагоди свята Покрова Пресвятої Богородиці

та зі святом українського козацтва!

Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів це свято духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людській рід, за мир і добро на нашій землі. 

Історія зберігає багато свідчень того, як вищою волею Пресвята Богородиця боронила наш народ, наше козацьке військо, надавала воїнам сил у боротьбі з ворогом. Саме тому в Україні свято отримало другу назву – Козацька Покрова і відзначається ще й як день українського козацтва.

Ми щиро вітаємо всіх православних християн, представників лицарського роду, гідних нащадків великих прадідів, у чиїх жилах пульсує гаряча козацька кров і живе дух наших героїчних попередників – запорожців! Бажаємо вам здоров’я і нових перемог в ім’я нашої великої Батьківщини.
Щастя всім, радощів та благополуччя!

Можливо з усіх свят в честь Богородиці саме радісне, саме любиме, саме рідніше для нашого народу – це Покров Божої Матері. Це свято шанується тільки на наших слов’янських землях на Київський Русі, великій Русі, тому що греки цього свята не мають, хоч подія, історія свята якраз відбувалась там.

910 рік на престолі в Константинополі знаходиться цар імператор Лев 6 Філософ Мудрий. Обставини в місті надзвичайно тяжкі. Полчища сарацинів доходять до Константинополя, у місті є сварки, нарікання ворожнеча нема одностайності. Щось подібне як у нас на Україні сьогодні. І ось бачачи що напевно не вдасться зупинити навалу сарацинів, люди вже були приготовлені до тої своєї останньої години. Подібно як і ми вчора з Вами відправляли Всеношну, подібна така служба відправлялася  і у Влахернському Храмі Константинополя. Люди йшли зі сльозами на очах. Можливо це наша остання молитва, можливо це остання хвиля коли ми помолимось, а завтра наступить надзвичайний час. І ось коли йшла ця служба в дивний спосіб ідучи по повітрю з’явилася Пресвята Богородиця. Вона ішла через храм покриваючи своїм омофором. Це бачив Андрій Христа ради юродивий і його учень Епіфаній. Коли мешканці Константинополя довідались що Пресвята Владичиця Богородиця молилась за них, що вона покривала їх своїм омофором, дух піднявся в народі і вишли вдарили на сарацинів і в міста була осягнена перемога. Це свято виросло, укріпилось на наших землях. І в нас з самого початку, від прийняття християнства в 988 році Святим Володимиром Великим ми урочисто відзначаєм цей день. Для нас цей день надзвичайно поважний святий. Наша Небесна Матір завжди захищає нас. Вона покриває святим омофором. І тому на нашій землі особливо на Україні маса церков які посвячені покрову Божої Матері. І щоб краще зрозуміти, щоб краще прийняти в своє серце, ми повинні тямити, що якщо інші народи називають Богородицю Королева, Пані у нас до неї слово Мама, Мати. Подібно як Христос на Голгофі казав показуючи очима на Іоана Богослова і на свою Матір сказав Жоно, це син твій, а Йому сказав Це Мати твоя. Щоб краще ще зрозуміти поняття мама, поняття матері, то ми з Вами пригадаємо нашу маму. Рідна мати не мачуха. Але любляча мати наша природна, тілесна. Вона любить свою дитину, вона пригортає до серця, навіть інколи родиться дитина каліка от тепер одна дитина родилась без руки, у другої, в Харкові повідомили відсутній ротик це велике горе але навіть коли дитина каліка мати ще більше пригортає її до грудей, обливає її сльозами і любить її. Отак і Пречиста Богородиця, вона любить нас. Можливо ми не достойні тої любові, може ми нарушуєм завіти її Сина, Нашого Господа, але Вона завжди до нас з любов’ю, як любляча, земна рідна мати. Добра мати не тільки любить, вона розуміє свою дитину. Дитина маленька, може ще говорити не може добре, чужі люди стоять, нічого не розуміють, дитя щось белькоче, скаже склад якийсь і все, а рідна мати по очах, по личку розуміє дитину. Чого вона хоче, що її болить, що їй потрібно. Отак і Пречиста Богородиця. Може наша молитва не зв’язана, не чітка, розсіяна, може наші слова подібні до белькотання тої малої дитини, але Вона розуміє що потрібно для нас. Тому що Господь сказав: Перед тим як Ви станете на молитву, Господь знає що Ви будете просити і чого Вам треба. І ми знаходимо безліч прикладів. Візьмемо 3 століття часи Григорія Чудотворця єпископа Назіатського. В ті часи були тяжкі проблеми щодо Богослов’я у нього було багато питань. І одного разу  у нього було видіння. Явився старець. О, подумав Григорій якраз і розкаже їм як поступати, як пояснити це богослов’я. Але старець показав рукою в сторону і каже глянь туди. І Григорій Чудотворець побачив Пречисту Діву яка сіяла як сонце і коло неї стояв Іоан Богослов. І на вказівку Іоан Богослов пояснив все що потрібно було знати Григорію. Той Встав, записав і дав відповідь, як розуміти дане питання. Та добра мати не тільки любить, не тільки розуміє, добра мати дбає за свою дитину. Вона маленьку обгортає, обігріває, одягає, взуває і так навіть коли дитина виросте, то мати таки далі дбає і навіть коли помирає, то благословляє. Отак і Пречиста, Вона не тільки любить нас, не тільки розуміє вона дбає за нас, вона старається, вона не покидає нас, хоч ми і не достойні тої ласки. Але вона ніколи не залишає. Вона подає своє життя, щоб ми дивлячись на нього брали приклад. Це якби від матері заповіт.  Тепер ми повернемо питання на 180 градусів. Чи ми ставимось так до нашої Небесної Матері, чи ми Її так любимо як Вона нас. А треба сказати що наші предки, діди прадіди могли похвалитись великою любов’ю до Пречистої, до Її ікон. З прийняттям християнства почали прибувати ікони. Дивна чудотворна ікона Києво-Печерської Лаври, ікона яка була передана і Привезена з Константинополя Анною, матір’ю Володимира Мономаха. Скільки тих чудотворних, дивних ікон. Ікона Смоленської Божої Матері, але вона була на Україні, була дарована патріархом Лукою попала в Смоленськ, зараз в Москві. Дивна ікона Холмська, на Холмщині, яка славиться своєю чудотворністю. Ікона Божої Матері, яку по Переданню малював апостол і євангелист Лука. Ця ікона була привезена із Святої Землі, Єрусалиму в Константинополь, матір’ю Константина Великого святою Єленою. Відтак ми бачимо її у себе на нашій рідній землі. Син Данила Галицького Лев мав її, а зараз ця ікона в Ченстохові. Сьгодні на Україні більше ніж 250 чудотворних ікон. Та не тільки наші предки виявляли пошану, вони дбали за Пресвяту Богородицю. Ви подивіться князь Володимир Великий, ставить церкву Десятинну, десяту часть давали своїх доходів в честь Божої Матері. Преподобний Феодосій, подвижник Києво-Печерської Лаври будує церкву, Ярослав Мудрий 1038 рік на Золотих Воротах поставив церкву Благовіщення, і всю Київську Русь передав під Покров Божої Матері. Значить предки наші вміли шанувати, вміли любити, вміли дбати щоб ці церкви сіяли в честь Богородиці. Ми не можемо святкуючи Покров Божої Матері не згадати за козаків, які будували й маса церков було в честь Покрову Божої Матері. І навіть коли Катерина ІІ зруйнувала Січ 1775 рік, коли прийшлось козакам відходити, Кобзар, геній нашого народу Тарас Григорович Шевченко пише: «Як мандрували день і ніч, як покидали Великий Луг і матір Січ, взяли з собою Матір Божу, і більш нічого не взяли і в Крим до хана понесли». Вони надіялись, що може хан позволить поставити церкву, але хан кримський не дозволив. І тоді ми читаємо далі Тарас Пише: «У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися, щоб ніхто не бачив». Ішли роки, минали літа, але прийшла година коли ярмо це спало і коли козаки вертались і Тарас Шевченко пише далі: «Повернулись козаки, принесли образ Пресвятої поставили в Іржавці, (місто колись в Полтавській, тепер в Чернігівській області) в мурованім храмі, отам вона й досі плаче та за козаками». Ви подивіться яка дивна історія нашого народу, яке вміння ставитися з любов’ю, з пошаною і послухом до Пресвятої Богородиці. Нехай Пречиста збере Ваші молитви, нехай Вона збере всі Ваші благання, всі Ваші прохання і занесе до престолу Всевишнього. І тепер ми переконані що Вона з нами, що Вона знаходиться тут, що Вона розділяє з нами наші скорботи, наші болі, наші смутки. Але ми уповаємо на Неї, і тому в сьогоднішній день ми знову і знову повторюючи безліч разів взиваєм і кличемо “ Радуйся, Радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором ”