Гостьова книга

Дата 16.01.2016

Від Візантійський Патріархат

Заголовок Чи християнський Бог тотожний мусульманському Аллаху?

Чи християнський Бог тотожний мусульманському Аллаху?

Другий Ватиканський Собор у 1965 році проголосив єресь, що християнський Бог і мусульманський Аллах є одним і тим самим богом.
Цитата ІІ Ватиканського Собору (Nostra aetate): «Церква з повагою ставиться і до мусульман, які поклоняються єдиному Богу...».
Відповідь: Церква не з пошаною, але завжди з жахом дивилась на криваву інвазію ісламу. Однак на Соборі настала радикальна зміна. Замість необхідної обережності, проголосили самогубну пошану, і навіть єресь, що Бог християн – Отець Господа нашого Ісуса Христа, – нібито є кровожерливим Аллахом! А це брехня і богохульство! Але не можна через голосування визначати, що є правдою, а що ні! Не можна голосуванням визначити чи людина мертва, чи жива! Від голосування реальність не змінюється! Злочинною єрессю, яка просовує фальшиву тотожність, Собор заперечив основну правду віри і обманув всіх католиків!
Цитата: «...(Богу), живому й сущому».
Відповідь: Сутнісною характеристикою Істинного Бога – Господа – є те, що Він є Сущий. Аллах не є істинний Бог. Він не є Сущим, але поганським богом місяця, який в Мецці вважався найвищим з 360 богів.
Коли Мойсей запитав Господа, яке Його ім'я, Бог відповів: «Я Той, Хто є» (Ягве), отож лише Він є Сущим і Безпочатковим. А стверджувати таке, і ще й до того на Соборі, про поганського божка Аллаха – це колосальна єресь. Це так, наче б Собор сказав: «Бог і демон – це одне і те ж». А це богохульство, поєднане з прокляттям! Водночас це ліквідація цілого християнства в корені, тобто духовне самогубство.
Цитата: «(поклоняються) милосердному...».
Відповідь: Демона, який вимагає людської крові, прикрашати основними якостями Святого Бога – це богохульство! Цитати з Корану: «Убивайте їх всюди, де б ви їх не зустріли... Убивайте їх – така відплата невіруючим» (2:191). «Вони будуть убиті чи розп’яті, або їм будуть відрубані праві руки і ліві ноги, або будуть вигнані з землі» (5:33). «Я кину в серця невіруючих жах, а ви відсікайте їм голови і всі пальці!» (8:12).
Цитата: «(поклоняються) всемогутньому, творцю неба і землі, який говорив людям».
Відповідь: Аллах – божок місяця – це не всемогутній Бог, він не є творцем неба і землі. Ним є тільки Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа. Масони в 33 градусі посвячуються сатані. Про нього кажуть, що він є великий будівничий всесвіту, Креатор (творець). Але цей Креатор, як і Аллах, не є Богом і не є Творцем!
Єретичні єпископи і теологи разом з масонами і мусульманами заперечують істинного Бога, бо не визнають Божество Христа (1Ів. 2,23). Вони просовують єресь про того самого бога, але вже не скажуть, що це диявол.
Аллах, як поганський бог місяця, вважався найвищим серед 360 поганських богів, яким поклонялися в Мецці. «Аллах акбар» означає не тільки великий, але вказує, що є найвищим, тобто є над іншими 360 поганськими божками – демонами. Як знаємо, найвищим демоном є диявол. Він є той древній змій (Бут. 3,13) і сатана (Об. 20,2). Лицемірні молитви з поганами і мусульманами за мир і т.зв. міжрелігійний діалог з ними є прямою дорогою до постійної єдності з ними в пеклі.
Цитата: «Вони всім єством своїм прагнуть підкоритися Його прихованим приписам, як підкорився Богу Авраам, який користується в ісламі всемірною повагою».
Відповідь: До найважчих злочинів, які повинні здійснювати мусульмани, заохочує сам Коран: «Не ви вбили їх, але Аллах убив їх» (8:17). Отож мордуйте, убивайте і не майте жодних докорів сумління, бо все це робить Аллах. Якщо мусульмани всією душею підкоряться цьому сатанинському духу смерті, то плодом є фанатизм, тероризм та геноцид народів в ім'я послуху волі Аллаха. Що стосується Авраама, то на нього посилалися і євреї. Але Ісус їм сказав: «Якщо б ви були дітьми Авраама, чинили б ви діла Авраамові... А ви бажаєте вбити Мене... Так Авраам не робив... Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете... А був він душогубець від початку... і правди нема в ньому» (Ів. 8,39-44). Мусульманам наказано вбивати християн та іновірців. Отож, хто їх батько?
Цитата: «Вони, хоч і не визнають Ісуса Богом, шанують Його як пророка».
Відповідь: «Мусульмани не визнають Ісуса Богом». Не визнавати Ісуса Богом – це колосальна єресь. А на Соборі вона трактувалась як щось маргінальне! Але тут йдеться про заперечення самої суті християнства і нашого спасіння! Так звано «шанувати Ісуса лише як пророка», а до того ж нижчого від фальшивого пророка Мухаммеда – це груба зневага нашого Бога і Спасителя.
На Соборі виникла нова єретична антидогма, в якій католикам не можна сумніватися, бо це «вчення» Собору. Що робити? Або віримо єресям Собору, або визнаємо основні правди нашої віри, закоріненої в Євангелії і Священній Традиції. Собор не лише теоретично проголосив єресі, але й створив умови, щоб християнство перейшло в практичне нео-поганство! До Собору місіонери приводили поган до Христа і тим самим до спасіння. На Соборі вказали іншу дорогу – протилежну! Тому тепер рішенням є лише правдиве покаяння: визнати, що на Соборі були проголошені єресі, і публічно їх відкликати!
Цитата: «вони шанують і Його непорочну матір Марію, іноді благоговійно волаючи до Неї».
Відповідь: Така пошана є фальшивою. Як можуть вшановувати Матір Ісуса, яка є Богородицею, а водночас заперечувати Божество Ісуса Христа? Це релігійна шизофренія і фальшива пошана.
Цитата: «Крім того, вони очікують Судного дня, коли Бог воскресить усіх людей і відплатить їм».
Відповідь: Якщо тут йде мова про Божий суд, про воскресіння і відплату, то аморальності, які Мухаммед підняв до рівня чеснот, насправді виявляться аморальностями, а злочини, які Мухаммед називає «волею Аллаха», постануть як злочини. Якщо їх виконавці не признають, що скоїли злочини і не приймуть Ісуса як Спасителя, то відкинуть Боже милосердя і на них впаде Божа справедливість.
Цитата: «Тому вони високо цінують моральне життя».
Відповідь: Мухаммед мав одночасно більше 9-ти жінок, а деякі з них мали лише 7 або 9 років. Крім того, він мав ще багато наложниць. Якщо Собор називає це «цінуванням морального життя», то він не має нічого спільного навіть зі звичайною мораллю, а тим більше з Божими заповідями. А якщо вважає «цінуванням морального життя» відрізування голів християнам та іновірцям, поширювання віри мечем, атентати з вибухівкою, повітряні терористичні атаки і систематичний тероризм, то не тільки в питаннях віри, але й моралі, Собор є єретичним.
Цитата: «Хоча протягом століть між християнами і мусульманами не раз виникали чвари і ворожнеча, Святий Собор закликає всіх забути минуле».
Відповідь: Запитуємо, хто несе відповідальність за те, що між християнами і мусульманами не раз виникали чвари і ворожнеча? Мусульмани чи християни? Хто був агресором, а хто жертвою? Яка була провина вірменських християн, що турки у 1915 році провели над ними геноцид?
Що стосується сучасності, мусульмани оселяються на християнських територіях та запроваджують закони шаріату, а держава, навіть якщо й офіційно їм цього не затвердить, змушена це респектувати. На ісламських територіях християн переслідують, убивають і вони не мають жодних прав. Плоди «пошани до мусульман» після Собору: мусульмани побудували сотні мечетей на християнській території, але на своїй території не дозволили побудувати жодного храму чи монастиря, і навіть зруйнували деякі старі разом з живими жертвами під час терористичних нападів.
Цитата: «Собор закликає щиро прагнути до взаєморозуміння, до захисту і здійснення на благо всього людства суспільної справедливості, моральних цінностей, миру і свободи».
Відповідь: Ця фраза є насмішкою. Яке взаєморозуміння, коли ісламіст з ножем погрожує підрізати горло християнину, якщо він не зречеться віри? Яка суспільна справедливість? В Пакистані чи Саудівській Аравії тільки за зберігання Біблії людина може бути засуджена на смерть, а християн там вважають рабами. Які моральні цінності? Аморальність і вбивство християн вважається чеснотою. Який мир? Програма, дана Мухаммедом, – це т.зв. священна війна, джихад. Яка свобода для всіх людей? Кафір (тобто немусульманин) ні на що не має права, на жодну свободу, і навіть, як жебрак, не має права на милостиню.
Отож, що тепер повинні робити церковні проводирі, які обманули людей? Покаяння! Що таке покаяння? Публічно визнати, що проповідували єресі, і, навпаки, проповідувати правди віри. Що стосується мусульман, згідно з Євангелієм, ми зобов'язані проповідувати їм Христа і шлях спасіння, навіть ціною мученицької смерті!


+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

31.12.2015р.

назад у дискусію